Проблема, над якою працює школа

Рубіжанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 – освітня установа, яка впроваджує новітні технології в організацію навчально-виховного процесу.

Основна мета школи :

· забезпечення прав громадян України на здобування повної середньої освіти;

· формування національної і громадської свідомості;

· створення необхідних умов для формування соціально-зрілої творчої особистості, її життєвих компетенцій;

· виховання особистості, яка здатна ухвалювати відповідальні рішення в нестандартних ситуаціях і прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Особливості розвитку сучасного українського суспільства зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій ставлення до особистості учня як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій, життєвих проектів.

Сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватись, адекватно реагувати на зміни, які відбуваються у суспільстві.

Напрямами державної політики в освітній галузі стали принципи гуманістичної педагогіки, сформульовані у Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту». Національній доктрині розвитку освіти, Конвенції ООН про права дитини. Закладена в них методологія виховання, надає пріоритет розвиненій особистості, її життєвому й професійному самовизначенню, самореалізації, життєтворчості у відповідності з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції Української держави у європейський простір.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

- гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

- самостійно та критично мислити;

- уміти бачити та формувати проблему (в особистому та

професійному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;

- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

- грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

- вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Таким чином, головний стратегічний напрям розвитку школи лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

МЕТА ШКОЛИ спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими компетенціями як важливим результатом якості навчально-виховного процесу.

Метою школи також є створення організаційних, методичних, кадрових, ресурсних та інших умов технологізації навчально-виховного процесу.

ЗАВДАННЯ ШКОЛИ:

- створення педагогічних умов для творчого розвитку особистості учнів, оволодіння ними ключовими компетенціями;

- технологізація навчально-виховного процесу;

- гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу;

- диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу;

- спрямованість здійснення моніторінгу на різних рівнях організації та управління навчально- виховним процесом;

- системний підхід в управлінні школою;

- розвиток професіоналізму педагогів.

ПРОБЛЕМА, над якою працює педагогічний колектив Рубіжанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 9: «Підвищення якості освіти та удосконалення навчально-виховного процесу в школі як засіб розвитку творчої особистості вчителя і учнів в умовах впровадження Державного стандарту.»

Згідно з окресленими метою, завданнями та методичною проблемою, визначено наступну СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ НАШОЇ ШКОЛИ (додаток № 1):

· поглиблене допрофільне вивчення математики з сьомого класу;

· вивчення англійської мови з першого класу;

· вивчення оксфордського курсу англійської мови з п’ятого класу ;

· відкриття першого класу з українською мовою навчання;

· введення курсу комп’ютерної грамотності;

· введення курсу математичної логіки;

· профільне вивчення математики з 10 класу;

· підготовка майбутніх першокласників.

ІІ. ЗМІСТ ТА ПРИНЦИПИ КОНЦЕПЦІЇ

Зміст освітнього процесу, що реалізує школа, визначено у «Державному стандарті базової і повної середньої освіти»(2004 р.), Концепцією профільного навчання в старшій школі (2003 р.), Наказі МОНУ № 552 від 24.07.2001 р. «Про підсумки застосування психолого-педагогічної системи» у загальноосвітніх навчальних закладах України».

У реалізації змісту освіти Рубіжанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 керується наступними принципами :

- принцип національної спрямованості, який передбачає формування у дітей та учнівської молоді національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, шанобливого ставлення до його культури; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип культуровідповідності. Базуючись на набутому впродовж історії морально-етичному досвіді людства, вихованець і педагог стикаються з проблемами, розв’язання яких вимагає творчого підходу. Проблематизація моральної культури є джерелом особистісного розвитку дитини, умовою привласнення нею загальнокультурних надбань. Освіта здійснюється як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості;

- принцип гуманізації освітнього процесу означає, що вчитель зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляє індивідуальну програму її розвитку; стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів;

- принцип суб’єкт- суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники освітнього процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції. Вихователь уникає жорстоких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об’єкта своїх впливів; рахується з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей; вдається до продуктивних виховних дій; виявляє професійну творчість та індивідуальність;

- принцип цілісності означає, що навчально-виховний процес як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу; передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів роботи на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; здійснюється в різних соціальних інститутах, у навчальній та позанавчальній діяльності;

- акмеологічний принцип вимагає від вихователя орієнтації виховного процесу на найвищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості вихованця; створення умов для досягення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей.

- принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно. Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визнає її право почуватися індивідуальністю; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, відповідальної поведінки;

- принцип життєвої смислотворчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури у європейській та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип технологізації передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога у навчально-виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи навчальних та виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості. Побудований таким чином освітній процес має ознаки проективності і гарантує позитивну розвивальну динаміку;

- принцип соціальної відповідності обумовлює необхідність узгодженності змісту і методів виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується навчально-виховний процес. Завдання та виховання зорієнтовані на реальні соціально-економічні умови і перебачають формування у дітей готовність до ефективного розв’язання життєвих проблем. Умовами реалізації даного принципу є: взаємозв’язок виховних задач і задач соціального розвитку демократичного суспільства; координація взаємодії соціальних інститутів, які впливають на особистість; забезпечення комплексу соціально-педагогічної допомоги і захисту дітей; орієнтація педагогічного процесу на реальні можливості соціуму, врахування його найрізноманітніших чинників;

- принцип превентивності вимагає, щоб виховні впливи школи, усіх виховних інститутів, враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовувалися на профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому має забезпечуватися система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямована на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок здорового способу життя, культури статевих стосунків.

Указані принципи складають певну систему, вони є важливою її складовою і взаємопов’язані між собою. Їх органічне поєднання виступає запорукою ефективності навчально-виховного процесу у школі.

Ш ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

1. Нормативне-правове забезпечення реалізації Концепції регулюється відповідними нормативними актами: Законом України «Про освіту», Законом України «Про мову», Законом України «Про загальну середню освіту», Концепцією про загальну середню освіту, постановами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, відповідними наказами Міністерства освіти і науки України, рішенями рубіжанського міськвиконкому.

Якісне оновлення змісту, форм і методів освіти та виховання відбувається на основі :

а) впровадження нових педагогічних технологій; технології розвивального навчання в 1-4 класах, колективних творчих справ (КТС) у 1-11 класах, впровадження проектних технологій;

б) наповнення змісту навчання та виховання сучасними культурно-історичними надбаннями українського народу: вивчення курсів «Етика», «Мій рідний край - Луганщина»; впровадження в НВП програми «Патріот Луганщини»; розвиток дитячої організації «Веселка».

Створення умов для ефективного науково-методичного супроводу процесу технологізації освітньої системи школи через роботу методичної ради, творчої групи вчителів, методичних об’єднань.
Об’єднання зусиль школи, сім’ї та громадськості у реалізації компетентнісного потенціалу освіти через залучення батьків до КТС, роботу Ради школи, Ради профілактики правопорушень, профорієнтаційної роботи, організації оздоровлення учнів школи.
Організація та забезпечення ефективності педагогічного всеобучу батьків з метою соціалізації учнів – майбутніх громадян держави.
Розвиток органів учнівською самоврядування, постійне оновлення та вдосконалення змісту та форм їхньої роботи, залучення через КТС до соціально значущих справ, проектів, що сприяють розвитку різноманітних компетенцій.
Розвиток індивідуальних здібностей і талантів у дітей і молоді, забезпечення умов їх самореалізації; пошук, розвиток та підтримка юних талантів і обдаровань, формування національної інтелектуальної еліти міста.
Розвиток та оновлення різноманітних шкільних гуртків, системи позакласних освітньо-виховних заходів, що сприяють соціалізації особистості.
Активізація виховної роботи в позанавчальний час шляхом залучення дітей до роботи позашкільних навчально-виховних закладів міста: ЦПР, ЦДТіК, БК, ДШМ, ДЮСШ, інших.
Створення гнучкої, оперативної і злагодженої системи науково-теоретичної і методичної підготовки і перепідготовки педагогів, постійне оновлення та вдосконалення її змісту, форм і методів.
Укріплення матеріальної бази школи для роботи з обдарованими дітьми, для організації спортивно-оздоровчої, дозвіллєвої, трудової діяльності учнів; для реалізації завдань профільного та допрофільного навчання.
Розвиток системи роботи з психологічної діагностики і корекції НВП з метою його вдосконалення та підвищення ефективності процесу набуття учнями життєвих компетенцій.

IV ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Дана Концепція спрямована на реалізацію індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної комунікативної комп’ютерної та інших видів компетенцій учнів, поглиблення практичної і творчої домінант їхньої діяльності.

Очікувані результати подані у моделях випускника школи трьох основних освітніх рівнів.